Важливо, щоб викладачами вузів для студентів були підготовлені якісні програми практики.
Деякі вузи і факультети прописують їх досить добре і змістовно. Але часто буває так, що в програмі
практики написані загальні фрази – ознайомитися з виробництвом, вивчити документи, і ніякої конкретики.
В такому випадку на виробництві не розуміють, що вже знає такий студент, і чому саме його вчити під час практики.
З цієї причини фармацевтична компанія працювала з вузами з приводу аналізу змісту програм практик.
Безумовно, перш за все це завдання вузів. Ми не можемо за них написати програми, але можемо
проконсультувати і підказати. Дуже важливо мати якісні програми, на підставі яких бізнес зможе забезпечити
високий рівень практичної підготовки студентів на підприємстві.
Крім того, важливо, щоб самі викладачі знали про виробничі процеси якомога більше. Коли був
організований круглий стіл у фармацевтичній компанії, то в першу чергу, була проведена екскурсія для
викладачів вузів на підприємство. Це справило на них колосальне враження. Деякі з них взагалі не були
на виробництві або були, але дуже давно. І мій досвід підтверджує, що вузи виявляють активну
зацікавленість в тому, щоб викладачі могли також ознайомитися з сучасним виробництвом.
Є ще одна проблема, про яку хотілося б сказати. У регіонах є тямущі студенти, але, на жаль, проблематично
студентам з Харкова або Тернополя приїхати на практику до Києва. Адже потрібно забезпечити
харчування та проживання. А в студентських гуртожитках пропонують комерційні ціни. Тому ми
закликаємо вузи подумати про взаємний обмін студентами під час практики. Потрібна і державна
підтримка, і допомога в організації стажувань студентів з різних регіонів.
Дуже важливе питання – це взаємодія зі студентами не тільки в рамках навчального процесу.
Безсумнівно, будь-яка компанія хоче бачити у себе тільки кращих, дізнаватися про них. Для цього
проводяться різноманітні заходи – олімпіади, конференції тощо Необхідно співпрацювати з вузами і в цьому напрямку.
Не можна перебільшити важливість майданчиків для комунікації з талановитими студентами.
Наприклад, фармацевтична компанія, в якій я працювала, реалізувала проект «Школа
молодого вченого». Якщо спочатку до цього проекту, як правило, залучалися тільки співробітники
компанії, то пізніше запросили зовнішніх учасників: студентів, аспірантів, молодих вчених. Для
талановитої молоді потрібно створювати можливості. Проект, подібний «Школі молодого вченого»
– одна з можливостей для студентської та наукової молоді заявити про себе, розповісти про своє дослідження.
Важливий аспект роботи бізнесу зі студентами, це відбір кращих з кращих. Раніше компанії укладали
з вузами договори, де було визначено тільки кількість студентів для проходження практики, і вузи
надсилали їх на свій розсуд. Але пізніше в рамках круглого столу були обговорені і вимоги компанії
до студентів. Будь-яка компанія, що розвивається зацікавлена запрошувати на практику кращих
студентів, які потім могли б працювати на підприємстві. А студентам важливо знати, що після
закінчення вузу вони отримають реальний шанс працювати в цій компанії.
Звичайно, при відборі студентів необхідно цікавитися оцінками, але це не жорсткий і не
єдиний критерій. Адже не завжди відмінник стає найкращим працівником. Однак важливо, щоб
студент мав високі оцінки з профільних предметів, оскільки професійні знання критично важливі.
А участь в олімпіадах, попередні успішні практики на підприємстві – це додаткова перевага.
Компаніям необхідно поставити перед собою мету працювати зі студентами системно. Бізнес
зацікавлений з курсу в курс запрошувати одних і тих самих студентів на практику за умови, що
попередня практика була успішною. Для цього необхідно збирати відгуки про практикантів,
вести базу даних. Якщо студент зарекомендував себе негативно, то наступного разу доцільно
дати шанс комусь іншому прийти на стажування до компанії.
Бізнес зацікавлений у тому, щоб молоді фахівці приставали до роботи з необхідним багажем
знань, щоб претендувати не тільки на стартові посади, а й на посади фахівців.
Для компаній, що працюють не тільки на ринку України, але й на зовнішніх ринках, для
багатьох посад дуже важлива англійська мова. Тому вищі навчальні заклади мають приділяти
належну увагу якості викладання іноземних мов.
Крім того, жодне сучасне підприємство не може обійтися без IT-технологій. Тому кандидат
як мінімум має бути просунутим користувачем ПК. Важливо, щоб він володів спеціальними
програмами в залежності від посади, на яку претендує. І буде добре, якщо студент
отримає базові знання ще у ВУЗі.
У фармацевтичній компанії важливо було й те, щоб претендент добре знав фарміндустрію
не тільки українську, а й зарубіжну, їхні відмінності.
Ще один важливий момент – це особистісні компетенції. Коли в компанію приходить здобувач
без досвіду, то в першу чергу, ми звертаємо увагу на те, яка він людина, яким він може бути
фахівцем. Більшість компаній проводять інтерв’ю за компетенціями. Адже оцінити досвід,
якого немає, ми не можемо. Ми можемо тільки орієнтуватися на його диплом, рівень оцінок.
Але нам важливо зрозуміти, чи відповідає претендент нашої корпоративної культури,
наскільки він може бути ефективним саме в нашій компанії.
Робота на сучасному виробництві сама по собі є гарною мотивацією. Для цього важливо,
щоб в компаніях створювали оптимальні можливості для саморозвитку та побудови кар’єри персоналу.
Для нових співробітників повинна діяти програма адаптації, починаючи з адаптаційного
заняття і закінчуючи супроводом протягом усього випробувального терміну.
І останній важливий момент – постійне інвестування компанії в навчання співробітників,
адже робота в багатьох галузях вимагає безперервного розвитку. Помилка на виробництві,
в фармацевтичній галузі, наприклад, є неприпустимою. Тому всі процеси, особливо пов’язані
з виробництвом і якістю, співробітники компанії повинні знати довершено.
Першу частину статті «Як задовольнити кадровий голод …» читайте за посиланням
Тетяна Шумарова, HRD з 20-річним досвідом, консультант та бізнес-тренер «Персонал-Сервіс».
Детальніше про наши тренінги читайте тут